Обтяжені, засмучені, невтішні... (На Страсну П'ятницю)
На Страсну П'ятницю
Обтяжені, засмучені, невтішні,
Прийдіть! Переступіть лишень поріг!
Ми всі на цьому світі такі грішні,
Прийдіть і поклоніться аж до ніг.
Дивіться: о, які болючі рани...
Як плаче нині серце і душа.
Як сумно, як жалобно нині в храмі
Весь світ прийшов оплакати Христа.
Не лаврами – колючим терням вкрили.
Ясне чоло і золоте Його волосся,
І на хресті вмирати залишили,
Пробивши наскрізь руки й ноги босі.
Струмками крові ллється із розп 'яття.
Велика жертва Сина і Отця.
За всіх нас, мої сестри, мої браття,
За всіх, з початку світу й до кінця.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 5804 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поиск и встреча - Анна Зотова Сретенье - встреча души человека с Богом, Невесты-Церкви со своим Женихом, духовное обретение друг друга. Эпиграф Песня песней гл.3 ст.2-4.:«…искала я того, которого любит душа моя, искала его и не нашла… Встану же я, пойду по городу, по улицам и площадям, буду искать того, которого любит душа моя…Встретили меня стражи, обходящие город: «не видали ли вы того, которого любит душа моя?» Но едва я отошла от них, как нашла того, которого любит душа моя; ухватилась за него и не отпускала его…»